11 клас.

Завдання під час карантину 09.02.- 12.02.

11 клас

Match the words in the box with their definitions below                                         

1… is a list of computer operations.

2… is a small picture or symbol.

3… is software for creating text files

4… means to press and release the button on the mouse.

5… is a little arrow on the screen that moves when you move the mouse.

1.The colours on the television (_________) are not the same as printed pages.

2.What’sthe difference between the left click and right click on the rat ( ________).

3.How many programs can I store on the hot (___________) disk?

4.Should I make copies of everything on those little (____________) disks?

5.Those big shiny disks (__________) are great !There’s so much stuff on them!

Use the given words to make new sentences                  

1.the\ was\ school\ late\ not\ bus\ today.

2.have \ some\ fire\ I\ the\ put\ just\ coal\ on.

3.sweets\ where\ you\ did\ the\ take?

4.are \ me\ when\ coming\ you\to\ see?

5.is\ butter \ from \ made\ milk

6.today\ are\ how \ you?

7.morning\ you \ why\ were\ this\ late?

8.honey\ by\ is\ bees\ made.

Історія України

1) Повторити п. 20-26.

2)Підготуватися до   Т / О.

Всесвітня історія

1) Прочитати п. 17.

2) Виконати завдання 14 с. 161 (письмово) 

Дистанційне навчання

Українська мова 11 клас

Тема: Контрольне есе

1.Переглянути відео урок за посиланням

https://www.youtube.com/watch?v=E3N4X2BEN2A

https://www.youtube.com/watch?v=7mUxDv2Fa4I

2.Обрати одну із запропонованих тем і написати есе

Якби в тебе була можливість викорінити злочини або забруднення навколишнього середовища, що б ти обрав і чому?

 Уяви, що ти став невидимим на день. Опиши цей день. Як гадаєш, це буде весело чи ти створиш більше проблем? Поясни.

 Уяви, що ти виграв shopping spree (нетривалий момент, коли можеш все брати безкоштовно) на 5 хвилин у будь-якому магазині на свій вибір і можеш взяти, що хочеш. Який магазин вибереш і якою буде твоя стратегія шопінгу?

Що, на твою думку, важливіше: свобода слова (freedom of speech), право на чесний суд (right to a fair trial) чи право на приватне життя (right of privacy)? Поясни.

 Якби тобі випав шанс подорожувати з будь-яким дослідником у світі, хто б це був і чому?

Як гадаєш, чи варто вченим випробовувати ліки на тваринах, щоб побороти такі хвороби людей, як рак?

 Напиши, чому виконувати обіцянки важливо.

На прохання поштового офісу тобі належить обрати героя нової марки. Хто б це міг бути і чому?

Ти віриш, що люди за своєю природою більше хороші чи погані? Поясни.

 Яку нагороду (реальну або вигадану) ти б хотів отримати найбільше в житті?

 Опиши плюси і мінуси ситуації, коли твій найкращий друг живе з тобою в одній квартирі.

У чому для тебе різниця між сміливістю і страхом?

 Старе прислів’я каже, що гроші — корінь зла. Згоден? Поясни. Що ще може бути коренем зла?

 Ти знайшов кришталеву кулю, що показує твоє майбутнє. Що ти там побачив?

 Придумай новий олімпійський вид спорту, у якому ти б отримав медаль. Що б це був за спорт?

 Перед тобою стоїть вибір: втратити всі старі спогади або не мати можливості отримувати нові. Що б ти обрав і чому?

 Якби тобі потрібно було б вести урок, про що б був цей урок?

Якби в тебе був друг, який говорив з тобою тією ж мовою, якою ти говориш сам із собою, як довго б ти з ним дружив?

Якби в тебе була можливість укорінити у своєму дитячому розумі якусь пораду, що б це була за порада?

Тема : Розділові знаки при відокремлених конструкціях

1.Ознайомитися з теоретичним матеріалом

Другорядні члени речення, які для підсилення їхньої смислової ролі виділяються в усному мовленні інтонацією й паузами, а на письмі – відповідними розділовими знаками, називаються відокремленими: На відстані метра від мене на вікні сиділо галченя, майже доросле. (О.Копиленко.)

Відокремлені уточнювальні члени речення

Відокремлений уточнювальний член речення конкретизує зміст однойменного попереднього члена, звужуючи або обмежуючи його значення. Уточнювальні члени відповідають на питання а де саме? а коли саме? а як саме? а який саме? а що саме? і под. (внизу, біля підніжжя гори; вчора, о першій годині; темний, аж чорний).

Але за уточнювальні не слід сприймати такі члени речення, які пов’язані з однойменними членами підрядним або опосередкованим зв’язком.

Відокремлені уточнювальні члени речення в усній мові виділяються паузами та зміною інтонації, а на письмі — парними комами, рідше — парними тире.

Найчастіше уточнювальними бувають обставини місця, часу, а іноді — й обставини способу дії, означення, присудок, підмет, додаток.
1. [звідки?] Згори, [а звідки саме?] з міста, текли до води запахи вечірніх лип. (Ю. Яновський.)
2. [коли?] Рано, [а коли саме?] за холоду, з росою добре жати. (І. Франко.)
3. Данилко [як?] радо, [а як саме?] з підскоком, біг до сусідів. (Петро Панч.)
4. Над оболонню висять низько [які?] білі, [а які саме білі?] аж прозорі, хмари. (І. Нечуй-Левицький.)
5. Під синім склепінням високого неба розкинувся [який?] широкий, [а який саме широкий?] аж до самого обрію, степ. (Ю. Бедзик.)

Іноді виділення тих чи інших членів речення як уточнювальних залежить від того, який зміст вкладає автор у своє висловлювання. Відповідно до цього й вимовляються вони з різною інтонацією.
1. [де?] Там, [а де саме?] далеко, [а де саме далеко?] на Вкраїні, сяє сонечко ясне. (П. Грабовський.) — [де?] Там далеко під горами смужкою блищить Дніпро. (І. Нечуй-Левицький.)
2. [де?] У нас, [а де саме?] на Волині, найбільші й, мабуть, наймальовничіші озера. — Мені здається, що пейзажі [де?] в нас на Україні якоїсь приголомшливої краси й величі. (Ю. Яновський.)

Відокремлені уточнювальні члени речення можуть вводитися в речення також за допомогою слів тобто, цебто, або (=тобто), чи (=тобто), а саме, наприклад, зокрема, у тому числі, особливо, навіть, хіба що, причому, мабуть. Такі слова від уточнювальних членів речення комою не відділяються.
1. Щастя [кого?] художника, [а кого саме?] зокрема письменника, невіддільне від щастя його народу. (П. Воронько.)
2. [хто?] Більшість, [а хто саме?] особливо молодь, вбачали в поїздці до Морниці веселу розвагу. (І. Вільде.)

Відокремлення додатків

Відокремлюються додатки, що мають значення виключення або виділення і починаються словами крім, окрім, опріч, за винятком, зокрема, особливо, наприклад, на відміну від.
1. Старий зараз ніякої роботи не визнає, окрім пасіки. (М. Стельмах.)
2. Всі, за винятком Бойчука, здивовано дивилися на шкіпера. (М. Трублаїні.)

Відокремлення обставин

Відокремлюються з обох боків комами обставини, виражені дієприслівниками і дієприслівниковими зворотами.
1. Учися чистоти і простоти і, стоптуючи килим золотий, забудь про вежі темної гордині. (М. Рильський.)
2. Степ, струснувши з себе росу та [сполучник поєднує дві однорідні обставини] зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором (Панас Мирний.)
3. Усяка пташечка, радіючи, співала. (Л. Глібов.)

Не відокремлюються, як правило, одиничні дієприслівники, якщо вони вказують на спосіб дії (як? яким способом?). Такі дієприслівники звичайно виражають основну дію в реченні.
1. Я йшов [як?] не поспішаючи [не поспішав]. (Л. Первомайський.)
2. Не так тії вороги, як добрії люди — і окрадуть [як?] жалкуючи, [як?] плачучи осудять. (Т. Шевченко.)

За бажанням автора можуть відокремлюватися обставини, що починаються словами всупереч, наперекір, на зло, попри, залежно від, відповідно до, згідно з, подібно до, у зв’язку з, завдяки, внаслідок, на випадок, за браком, за відсутністю, на відміну від, особливо тощо. Обов’язково відокремлюються обставини з прийменниками незважаючи на, починаючи з, кінчаючи (які подібні до дієприслівників).
1. Наперекір огню і смерті, полки незборені і вперті боям виходили навстріч. (М. Упеник.)
2. Незважаючи на погану погоду, біля освітленого під’їзду театру панувало пожвавлення. (В. Собко.)

Відокремлення поширених узгоджених означень

Якщо поширене узгоджене означення (дієприкметниковий чи прикметниковий зворот) стоїть безпосередньо перед означуваним іменником (або перед сполученням прикметника з іменником) і не має обставинного відтінку , то воно не відокремлюється (залитий сонцем степ; залитий сонцем безмежний степ).
1. Омиті росами квітки розтулюють повіки. (В. Сосюра.)
2. І сп’янілий до нестями вечір квітами пропах, солов’їними піснями заливається в кущах. (В. Сосюра.)
3. Зорі сплять на холодних [однорідні], морозом зв’ялених травах. (Л. Первомайський.)

Відокремлюється поширене узгоджене означення, якщо воно стоїть після означуваного іменника.
1. Рука, засмагла від роботи, нам сіє благодатний мир. (М. Рильський.)
2. Лірична пісня — це душа народу, це безмежне поле, засіяне зернами історії і [сполучник поєднує два однорідні означення] заквітчане людськими надіями. (М. Стельмах.)

Відокремлюється поширене узгоджене означення, віддалене  від означуваного слова іншими членами речення (хоч у поетичній мові, залежно від інтонації, воно може й не відокремлюватися).
1. Осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсім новий світ. (О. Довженко.)
2. Срібним маревом повиті, коло сіл стоять тополі. (Леся Українка.)

Відокремлюється означення, якщо воно стосується особового займенника я, ти, він і т. д. Іноді займенник може бути пропущений.
1. Дніпро! Ти тихо в день ясний пливеш, заглиблений в минуле... (О. Олесь.)
2. Він стояв на кормі з веслом, суворий і красивий, і дивився вперед поверх нас. (О. Довженко.)

Відокремлюється означення, якщо воно має обставинний відтінок (до нього, крім питання який?, можна поставити ще питання чому?, за якої умови? незважаючи на що?, і стоїть воно переважно на початку речення).
1. Скроплений живлющою росою, росток пробився на безмежжі нив [пробився (чому?), бо був скроплений…]. (П. Дорошко.)
2. Покинута людьми на довгі дні, дорога помирає в бур’яні [помирає (за якої умови?), якщо покинута...]. (Д. Павличко.)

Відокремлення інших означень

Два або більше непоширених означень після означуваного іменника обов’язково відокремлюються лише тоді, коли перед цим словом є вже узгоджене означення. В іншому випадку — відокремлення необов’язкове.
1. Досвітні огні, переможні, урочі, прорізали темряву ночі. (Леся Українка.)
2. Бескиди сиві, червоні скелі, дикі, непевні, нависли над нами. (Леся Українка.)
3. Леліє даль волога і блакитна. (М. Бажан.)

Не відокремлюється одиничне непоширене означення, яке стоїть безпосередньо після означуваного іменника, якщо воно не має обставинного відтінку.
1. На київських вулицях шумних каштани давно одцвіли. (В. Сосюра.)
2. Тихе озеро незриме віє духом трав’яним. (М. Рильський.)

Звичайно не відокремлюються неузгоджені означення. Але коли автор хоче підкреслити важливість такого означення, то виділяє його парними комами, іноді — тире.
1. Настала осінь [яка?] з вітрами холодними, з дощами дрібними. (Леся Українка.)
2. А була б у них [яка?] хоч на курячій ніжці хатина — о, жили б! (А. Головко.)
3. Брянський, [який?] з туго перетягнутим станом, з білявою пишною чуприною [ці ознаки автор хоче підкреслити], стоїть, облитий променями призахідного сонця. (О. Гончар.)

Від означення слід відрізняти виражений дієприкметником або прикметником присудок, який ніколи не відокремлюється.
1. А навкруги вся ніч переповнена [присудок] розміреним шумом хлібів. (О. Гончар.)
2. Горо́д ровом обкопаний [присудок], дерева глиною замазані [присудок]. (Грицько Григоренко.)
3. Шлях стелився їм далекий [складний присудок] (З. Тулуб.)

Відокремлення прикладок

Прикладки відокремлюються в тих самих випадках, що й означення взагалі, з тою лише різницею, що тут для виділення частіше використовують тире.
1. Мандрівник вічний — невблаганний час іде вперед, його не зупинити [іде (чому?), бо він мандрівник...]. (Л. Дмитерко.)
2. Солов’ї, нічні товариші мої, у сад злетілись до вікна. (П. Воронько.)
3. Дзвіночок сміху — мій син прокидається вранці. (Є. Гуцало.)

Завжди відокремлюються прикладки, які приєднуються до означуваного іменника словами тобто, або (=тобто), чи (=тобто), наприклад, зокрема, особливо, на ім’я, на прізвище, родом, так званий.
1. Ви забуваєте другу любов поетів, наприклад любов Данте до Беатріче, а я власне таку мала на думці. (Леся Українка.)
2. За шофера ми поставили тракториста Серьогу, на прізвище Півень. (Ю. Яновський.)
3. Ягід навколо, особливо дикої малини, була сила-силенна. (О. Донченко.)

Прикладка із словом як відокремлюються лише тоді, коли вона має відтінок причини. В інших випадках прикладка із словом як не відокремлюється.
1. Ліс зустрів мене як друга горлиць теплим воркуванням... (М. Рильський.)
2. У горах Брянський, як командир [бо він був командир], зустрівся з новими труднощами. (О. Гончар.)
3. Кривинський, як посередник [бо він був посередник], вийшов наперед громади... (Панас Мирний.)

або за посиланням в ютубі переглянути відеоуроки за темою https://www.youtube.com/playlist?list=PLKEoNWHhvSgWtHTfSTeym1J0tbXhc_sAP( підготовка до ЗНО)

2.Виконати тестові завдання

1.   Укажіть правильне твердження.  Уточнюючими називають члени речення, які:

А   розширюють зміст речення;  

Б   звужують зміст речення;  

В   уточнюють або пояснюють зміст головного чи другорядного члена речення;  

Г   конкретизують зміст сказаного.

2.   Укажіть правильне твердження.  Відокремлюватися можуть:

А   підмет, присудок, обставина;                 Б   додаток, означення, обставина;

В   підмет, присудок, означення;                 Г   підмет, додаток, обставина.

3.   Яким відокремленим членом речення є виділені в реченні слова?

Тут, під кронами білих розпашілих каштанів, причаїлися наші, повні щастя, літа.

А   Відокремлене означення;                       Б   відокремлена уточнююча обставина;  

В   відокремлений додаток;                         Г   відокремлена прикладка.

4.   Укажіть речення, у якому відокремлене означення виражене дієприкметниковим зворотом.

А   Зачаровані подорожні сиділи й мовчали.        

Б   Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав.  

В   В імлистій далині, осяяні срібним промінням місячним, стояли широкі лани золотого жита та пшениці.  

Г   А он старе Монастирище, колись козацькеє село.

5.   Укажіть речення з відокремленим додатком.

А   Нікого тут нема, крім мене й господині.  

Б   Польова билина, вона не призвичаєна до густої садової тіні.    

В   Гей, був у Січі старий козак, на прізвище Чалий.  

Г   І от тепер, ставши начальником, він раптом заспівав отакої.

6.   Укажіть речення, у якому відокремлена обставина виражена іменником з прийменником.

А   Співають усі, за винятком Ліни Яцуби, дочки відставника…

Б   Незважаючи на вітрець, робилося душно.

В   Звучав потемнілий дзвін, пудів на тридцять.    

Г   У лісі, опріч мене, є ще хтось.

7.   Установіть відповідність між реченням і другорядним членом у ньому.

8.   Установіть відповідність між відокремленими уточнюючими членами речення і синтаксичною роллю, яку вони виконують.

 9.   Виконайте синтаксичний розбір речень.

А   Матір моя, Марія, читати мене навчила.

Б   Кожен птах, свою пісню співаючи, здіймається до небес.

Тема: Контрольна робота

1.Виконати онлайн – тести за посиланням , зробити скриншот (сфотографувати оцінку Вашої роботи) і надіслати

https://ukrerudyt.com/test_pass.php?test=158

Українська література

Тема: Олександр Довженко. « Щоденник»

1.Переглянути за поданими нижче посиланнями переглянути відео про О.Довженка

https://www.youtube.com/watch?reload=9&v=Qo0kIxOFzXM

https://www.youtube.com/watch?v=BwbTqt6g9os

https://www.youtube.com/watch?v=XrLwo7Rv4J8

2.Прочитати стор.164-166

3.Прочитати стор.167-171

4.Прослухати уривок з твору « Щоденник» за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=p9umXXB0AEc

Тема: О.Довженко Правда про український народ,його історію крізь призму авторського бачення.

1.Прочитати матеріал

О. Довженко, великий правдолюбець, у щоденникових записах торкається багатьох аспектів життя, що хвилювали і тривожили його. Але про що б автор “Щоденника” не писав: про долю своїх творів, воєнні враження чи перипетії історичного шляху рідного народу, — він змальовує правдиву картину сталінських порядків. Вона насамперед постає зі схвильованої розповіді про перші, найдраматичніші, сторінки війни. І як підсумок цих роздумів — запис 24 липня 1945 року про парад Перемоги, коли, крім нього, О. Довженка, ніхто не зняв шапки при згадці про численні жертви війни: “Тридцять, якщо не сорок, мільйонів жертв і героїв ніби провалились в землю або й зовсім не жили...”. У цих словах — ключ до розуміння письменником однієї з найтрагічніших проблем нашої історії: людина і тоталітарна система. У зв’язку з цим автор “Щоденника” пише про десятилітнє “відрядження” Остапа Вишні: “Схуд, постарів. Було сумно. Трудно, очевидно, йому буде входити знову в життя. Десять років — це ціле життя, ціла ера, складна і велика”. Знаходимо на сторінках “Щоденника” й гіркі слова на смерть Ю. Яновського, який страждав фізично і душевно від звинувачень у націоналізмі. Але найбільш зримо фальш і людиноненависницька сутність сталінського державного механізму розкриваються у щирій сповіді самого О. Довженка. Ось запис від 26 листопада 1943 року: “Моя повість “Україна в огні” не вподобалася Сталіну, і він її заборонив для друку і для постановки... Мені важко од свідомості, що “Україна в огні” — це правда. Прикрита і замкнена моя правда про народ і його лихо. Значить, нікому, отже, вона не потрібна і ніщо не потрібно, крім панегірика”. Та самої заборони видалося замало, і 31 січня 1944 року на засіданні Політбюро ЦК ВКП(б) виступив сам Сталін із доповіддю “Про антиленінські помилки й націоналістичні перекручення в кіноповісті Довженка “Україна в огні”. Через рік після цього в “Щоденнику” з’являються такі зболені рядки: “Сьогодні роковини моєї смерті. Тридцять першого січня 1944 року мене було привезено в Кремль. Там мене було порубано на шмаття і окривавлені частини моєї душі було розкидано на ганьбу й поталу на всіх зборищах... Я тримався рік і впав. Моє серце не витримало тягаря неправди й зла. Я народився і жив для добра і любові. Мене вбила ненависть великих якраз у момент їхньої малості”. Чи не вражаюче свідчення жорстокості й антигуманності сталінської системи, що калічила й топтала людські долі з невідворотністю чітко налагодженого механізму? У щоденникових записах О. Довженка, які збиралися не один рік, таких гірких фактів безліч. Митець говорить і про шістнадцять літ “кінокаторги”, коли доводилося співпрацювати з “мізерними людцями”, некваліфікованими, аморальними, і про виключення із Всеслов’янського комітету (“зашморг навколо шиї затягується”), і про духовний голод, відірваність від рідної землі, і про погрозу Берії: “Будем вправлять мозги”. Як крик відчаю, звучать рядки, занотовані 29 листопада 1954 року: “Трудно жити й творити без щастя. Я стомлений, знесилений душевно вкрай... Десь готуються влаштувати вшанування мене з нагоди шістдесятиріччя. А я стурбований одним: як би заробити на прожиття, як би не звалитися в ліжко без копійки в кишені”. Навіть у тому, що сталінська система влаштувала Довженкові “прикриту форму заслання”, виявилися її цинізм і жорстокість. Адже митця позбавили головного — можливості вільно творити. Проте, незважаючи на шлях поневірянь, він знайшов у собі сили протистояти тоталітарній системі, черпаючи наснагу в рідній землі, в рідному народові. Найпроникливіші роздуми на сторінках “Щоденника” — саме про народ, його історичну долю, яка багато в чому нагадувала покалічене й знівечене життя О. Довженка (“Я лежу мертвий на дні глибокої ями і чую щодня, як падає мені на груди земля, заступ за заступом”).

У записі від 2 липня 1942 року читаємо:

“...невмирання наше українське. Чи ж є воно життя, чи тільки кволе жалюгідне існування.

Нас, кажуть, більше за добру європейську державу.

Ми є, і нас нема. Де ми?”

Проблема української державності глибоко хвилювала письменника. І в тому, що Україна — “вічна вдова”, а в її народу “безмірно жахлива доля”, О. Довженко звинувачує, зокрема, й тоталітарну систему з її цькуванням інтелігенції, духом кон’юнктури, пристосовництва, переслідування за любов до народу. Сам митець, незважаючи на вигнання, не втратив кровних зв’язків з рідною землею, яка дала йому хліб і серце, любов і звичаї, радість творчості разом з великою печаллю і стражданнями. Майстер просив у долі ясного розуму, щоб “зробити щось добре для свого народу”. Щирий патріот і великий правдолюбець з болем і надією писав: “...Я вмру в Москві, так і не побачивши України. Перед смертю я попрошу Сталіна, аби перед тим, як спалити мене в крематорії, з грудей моїх вийняли серце і закопали його в рідну землю у Києві десь над Дніпром на горі. Пошли, доле, щастя людям на поруйнованій, скривавленій землі!”

2.Визначити  ворогуючі політичні платформи (петлюрівців та більшовиків), між якими маневрував Довженко, і до яких був причетний у житті, за поданими нижче характеристиками.

1- Політична платформа _______________________

• Становлення Центральної Ради і поширення їх універсалів.
• Причини війни з "совєтами".
• Причини воєнних невдач УНР.
• Взаємини з антибільшовицькими силами в Україні.
• Директорія і Антанта.
• Політична діяльність за кордоном.

2- Політична платформа ___________________________.

• Ануляція Брестського миру і політика щодо України.
• Внутрішня підтримка більшовизму в Україні.
• Більшовики і лівоесерівські партії (боротьбисти, борбисти).
• Причини успіхів у громадянській війні.
• Основні популістські декрети лівих.
• Політика більшовиків на Україні (колективізація, русифікація, голодомор, політичні репресії до Великої Вітчизняної війни і після неї).

3. Виписати 5 суттєвіших для вас особисто записів із "Щоденника".

Тема:О.Довженко «Зачарована Десна»

1Прослухати аудіо книгу за посиланням

https://www.youtube.com/watch?v=HViUBwa-kqA

2Переглянути художній фільм за посиланням

https://www.youtube.com/watch?v=2Zi71IvGuPw

3.Прочитати за підручником стор.172-177

4.Виконати тестові завдання

1. Укажіть перший звуковий фільм О. Довженка і рік його появи на екрані:

А) «Земля», 1930 р.;
Б) «Аероград», 1935 р.;
В) «Іван», 1932 р.;
Г) «Звенигора», 1928 р.

2. Який фільм О. Довженка визнано найкращим на Всесвітній виставці в Брюсселі (1958)?

А) «Іван»;
Б) «Ягідка кохання»;
В) «Арсенал»;
Г) «Земля».

3. У якому фільмі Олександр Довженко виступив як актор?

А) «Щорс»;
Б) «Сумка дипкур’єра»;
В) «Іван»;
Г) «Земля».

4. «Лебединою піснею» Олександра Довженка є твір:

А) «Зачарована Десна»;
Б) «Мати»;
В) «Поема про море»;
Г) «Сумка дипкур’єра».

5. Укажіть назву твору, у преамбулі до якого О. Довженко сформулював причини його написання:
«Спогади, “викликані довгою розлукою з землею батьків”, бажання “усвідомити свою природу на ранній досвітній зорі коло самих її первісних джерел”».

А) «Зачарована Десна»;
Б) «Україна в огні»;
В) «Щоденник»;
Г) «Незабутнє».

6. Продовжте цитату з твору Олександра Довженка «Зачарована Десна»:

«Але більше за все на світі любив я музику. Коли б спитав мене хто-небудь, яку я музику любив у ранньому дитинстві, який інструмент, яких музик, я б сказав, що більш за все я любив слухати…»:

А) фортепіано;
Б) скрипку;
В) спів жайворонка;
Г) клепання коси;
Д) музику дідових трубочок.

7. Який твір Олександра Довженка був підданий гострій критиці з боку радянського уряду, про що автор напише в «Щоденнику» (1943)?

А) «Земля»;
Б) «Зачарована Десна»;
В) «Щорс»;
Г) «Україна в огні»;
Д) «Поема про море».

8. Укажіть, яка з названих особливостей не є характерною для твору О. Довженка «Україна в огні»:

А) порушення проблеми національної самосвідомості людини і народу;
Б) заперечення антигуманних ідейно-моральних настанов сталінізму;
В) показ трагедійності подій Другої світової війни;
Г) викладення матеріалу у формі, щоденника;
Д) акцент на проблемі жінка на війні.

9. З якого твору Олександра Довженка наведені рядки? Який персонаж їх виголошує, розкриваючи вразливі сторони української нації?

«Ці люди абсолютно позбавлені вміння прощати один одному незгоди навіть в ім’я інтересів загальних, високих. У них немає державного інстинкту… Ти знаєш, вони не вивчають історії…»

А) «Зачарована Десна* (дід Семен);
Б) «Україна в огні» (Лаврін Запорожець);
В) «Україна в огні» (Ернст фон Крауз);
Г) «Україна в огні» (Василь Кравчина);
Д) «Зачарована Десна» (Петро Семенович, батько Сашка).

10. «Якщо вибирати між красою і правдою, я вибираю красу. У ній більш глибокої істини, ніж у одній лише голій правді. Істинне те, що прекрасне», — пише Олександр Довженко у:

А) кіноповісті «Україна в огні»;
Б) «Щоденнику» (четвертій записній книжці);
В) кіноповісті «Зачарована Десна»;
Г) оповіданні «Ніч перед боєм».

11. Установіть відповідність між назвою твору О. Довженка і персонажами:

1) Сашко, прадід Тарас, мати, батько.
2) Олеся, Василь Кравчина, Максим Заброда.
3) Іван Дробот, Петро Колодуб, дід Савка.
4) Іван Орлюк, Уляна, генерал Глазунов.

А) «Україна в огні»;
Б) «Ніч перед боєм»;
В) «Зачарована Десна»;
Г) «Повість полум’яних

12. У становіть відповідність між цитатною характеристикою і персонажем твору Олександра Довженка:

1) «Тиха, без єдиної хмаринки на чолі, майстерниця квітів, чарівних вишивок і пісень».
2) «…Руки були такі ніжні, що, напевно, нікому й ніколи не заподіяли зла на землі, не вкрали, не вбили, не одняли, не пролили крові. Знали труд і мир, щедроти й добро».
3) «їй можна було по три дні не давати їсти. Але без прокльонів вона не могла прожити й дня. Вони були її духовною їжею. Вони лились з її вуст потоком, як вірші з натхненного поета, з найменшого приводу».
4) «З нього можна було писати лицарів, богів, апостолів, великих учених чи сіячів — він годивсь на все».
5) «Нічого в світі так я не люблю, як саджати що-небудь у землю, щоб проізростало. Коли вилізає саме з землі всяка рослиночка, ото мені радість, — любила проказувати вона»

А) мати Сашка («Зачарована Десна»)
Б) батько Сашка («Зачарована Десна»).
В) дід Тарас («Зачарована Десна»).
Г) Олеся («Україна в огні»).
Д) Христя Хутірна («Україна в огні»).
Е) прабаба Марусина («Зачарована Десна»).

Світова література

Тема:Анна Ахматова « Реквієм»

1. 1. https://www.youtube.com/watch?v=ucLfZzEJf4Y – переглянути документальний фільм

https://www.youtube.com/watch?v=YLrEgigsMR0

                  2.   Прочитати стор.97-108

3. Прослухати твір « Реквієм» за посилання https://www.youtube.com/watch?v=CDXYwjRs4Sk
4. Виконайте тестові завдання, правильну відповідь підкреслити.

Вопрос 1

Поэма "Реквием" произведение

Варианты ответов

• лирическое
• эпическое
• драматическое
• лиро-эпическое

Вопрос 2

Название "Реквием"  -это...

Варианты ответов

• заупокойная месса в католической церкви
• жанр концертной музыки на основе текстов заупокойной мессы

Вопрос 3

Сюжет "Реквиема" содержит несколько планов

Варианты ответов

• евангельский
• автобиографический
• обобщенно-исторический

Вопрос 4

Назовите политический режим, описанный в поэме

Варианты ответов

• авторитарный
• тоталитарный
• демократический

Вопрос 5

Поэма посвящена (конкретная адресация)

Варианты ответов

• расстрелянному мужу
• событиям личной жизни
• женщинам, стоявшим с поэтессой в тюремных очередях
• репрессированному сыну

Вопрос 6

Это было время, когда "невинная Русь" корчилась

Варианты ответов

• под траками фашистских танков
• под шинами чёрных марусь
• под крыльями челюскинских самолетов

Вопрос 7

Чтобы снова научиться жить после смерти сына, лирической героине надо

Варианты ответов

• уехать в другую страну
• память до конца убить
• заняться творчеством,чтобы отвлечься

Вопрос 8

Какое библейское имя фигурирует в "Реквиеме"?

Варианты ответов

• Магдалина
• Саломея
• Дева Мария
• Иосиф

Вопрос 9

Укажите фамилию русского поэта XIX века, которого цитирует А.А.Ахматова в поэме «Реквием»:

Но крепки тюремные затворы,

А за ними «каторжные норы»

И смертельная тоска. 

Варианты ответов

• Н.С. Гумилев
• А.С. Пушкин
• Б.Л. Пастернак
• М.Ю. Лермонтов

Вопрос 10

Где происходит действие поэмы "Реквием"?

Варианты ответов

• Москва
• Ленинград
• Киев
• Пушкин

Вопрос 11

Какое из произведений не входит в поэму «Реквием»?

 Варианты ответов

• "Распятие"
• "Приговор"
• "К Смерти"
• "Я гибель накликала милым..."
• «Семнадцать месяцев кричу...»

Вопрос 12

В трагическую минуту героиня "потушила свет и отворила дверь", призывая

Варианты ответов

• смерть
• друзей на помощь
• моля Бога о спасении

Вопрос 13

Сколько месяцев Ахматова  провела в тюремных очередях

Варианты ответов

• 15
• 12
• 17
• 11

Вопрос 14

В поэме «Реквием», исполненной отчаяния и горя, А. А. Ахматова писала: «Муж в могиле, сын в тюрьме, Помолитесь обо мне…». Выберите, какой мотив творчества поэта был ярко выражен в поэме:

 Варианты ответов

• библейские мотивы
• гражданские мотивы
• мотив Родины

Вопрос 15

В горе лирическая героиня молится о

Варианты ответов

• своих близких
• России
• обо всех, кто стоял с ней в тюремных очередях

Вопрос 16

 Какая глава поэмы «Реквием» написана прозой?

Варианты ответов

• Распятие
• Приговор
• Эпилог
• Вместо предисловия

Вопрос 17

С каким образом в шестой главе ассоциируется образ сына?

Варианты ответов

• с образом св.Иосифа
• с образом апостола
• с образом Иуды
• с образом Христа

Вопрос 18

Где просила А. Ахматова поставить ей памятник:

"А если когда-нибудь в этой стране 

Возвигнуть задумают памятник мне..."

Варианты ответов

• около моря (г. Одесса)
• царский сад (г. Пушкин)
• тюрьма "Кресты" ( г. Ленинград)

Вопрос 19

Первая публикация в СССР поэмы Анны Ахматовой "Реквием"

 Варианты ответов

• 1937
• 1940
• 1939
• 1987
• 1957

Дистанційне навчання

Українська мова 11 клас

Тема:Розділові знаки у простих реченнях, ускладнених відокремленими обставинами.

Порядок виконання роботи

1.Переглянути відео урок за посиланням

https://www.youtube.com/watch?v=sFBqUQHxurk

https://www.youtube.com/watch?v=09kOkyE1I0U

2.Виконати тестові завдання за посиланням

http://www.ridnamova.kiev.ua/html_test/6.6.2-test.html

Українська література 11 клас

Тема: О.Довженко «Зачарована Десна»

Порядок виконання роботи

1. Виконати тестові завдання онлайн за посиланням https://univer.in.ua/zno/?by_cat=6

( обрати пробний тест ЗНО онлайн з української мови та літератури 2020.Зробити скриншот своєї оцінки і надіслати )

Зарубіжна літератури 11 клас

Тема:Джордж Оруелл « 1984»

Порядок виконання роботи

1.Переглянути художній фільм  за посиланням

https://www.ivi.ru/watch/82760

або прослухати аудіо книгу за посиланням

https://www.youtube.com/watch?v=hyFwao2YqRI

2.Виконати тестові завдання на платформі «На Урок» за посиланням

https://naurok.com.ua/test/roman-dzhordzha-orvella-1984-30054.html

Зробити скриншот своєї оцінки і надіслати.

11 клас

Історія України

1)Прочитати п. 16.

2)Підготувати повідомлення на тему «Чорнобильська катастрофа».

Всесвітня історія

1) Прочитати п. 13.

2)Скласти таблицю «Основні етапи економічного розвитку Японії»